МІЖПРЕДМЕТНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ІНТЕГРОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРІОД ДОПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Сьогодні ми живемо у динамічному світі, в якому все швидко змінюється. Дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності,  який допоможе знайти своє місце в житті, стати самодостатнім членом суспільства, що є одним з основних пріоритетів освіти в інтересах сталого розвитку. Важливо, на мою думку, приділити належну увагу міжпредметній компетентності як інтегрованому результатові індивідуальної діяльності учнів, яка формується на основі опанування змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами з різних галузей знань і опирається на такі основні напрямки взаємодії як комплексне вивчення різними видами  наукових джерел одного й того ж об’єкта особливо у період допрофільного навчання.

Саме вчитель-словесник має чи не найбільшу можливість вплинути на формування духовного світу кожної дитини, на її емоційну сферу, а, отже, і на формування системи цінностей підростаючого покоління, особливо на шляху щодо життєвого вибору: обрання профілю навчання. Моя діяльність ґрунтується на принципах особисто орієнтованого навчання, що реалізовується в засобах індивідуалізації змісту, форм, методів і педагогічних засобів досягнення цілей навчання, переведення процесу розвитку учнів в режим самоорганізації і саморозвитку.

Особливість інтегрованих уроків в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов’язаних з нею знань. Розробляючи сучасну методику уроку мови та мовлення, переконуєшся, що найрезультативнішою є така організація пізнавальної діяльності учнів, коли спільною темою об’єднуються уроки мови та інших навчальних предметів. Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема на вивчення того чи іншого розділу програми, можна знайти найбільш  оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки призведе до втоми дітей. Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах. Доцільно пропонувати учням виконання завдань як індивідуально, так і фронтально чи в складі малих груп. У зв’язку з цим доречним буде такий вид роботи, як випереджаюче завдання, рольова гра, уявна екскурсія до інших країн світу, де в ролі «екскурсоводів» можуть виступати почергово самі ж учні. Особливу увагу приділяю українській тематиці природознавства, історії, літературі рідного краю, мистецтву, яка складається з матеріалів для роботи з текстом на тему: «Рослини – символи України», «Природа рідного краю», «Історико-культурні пам’ятки України»; це можуть бути тексти для читання мовчки, аудіювання, диктанти.

Наприклад, в умовах освіти для сталого розвитку на уроках української мови є доречними завдання, спрямовані на розширення лексичного запасу школярів,

добір власне українських відповідників до іншомовних слів, пояснення значення іншомовних слів-термінів, які вживаються в текстах різних стилів мовлення,

правопис часто вживаних у професійному мовленні слів.

Під час вивчення морфології послуговуюсь такими формами роботи, як-от: вибірковий диктант, граматичний та словниковий диктанти, робота з текстом, творчий диктант.

Знання лексики сприяє підвищенню рівня спілкування кожної освіченої людини, допомагає краще орієнтуватися в будь-якій життєвій ситуації, тому при вивченні лексикології значну увагу приділяю шарам лексики та групам слів за значенням. Особливу увагу звертаю на редагування речень, що вживаються в різних стилях мовлення. Не залишається осторонь культура мовлення, наголошування слів та словосполучень.

Література, на мою думку, вимагає більшої уваги до людини, її вчинків. У сучасному суспільстві змінюються (іноді навіть принципово) самі критерії оцінок, принципи визначення добра і зла, ідеалу й антиідеалу, прекрасного і потворного. Уроки української літератури відкривають додаткові можливості для уточнення, конкретизації таких важливих понять як мораль і право, гідність і честь, людина  і праця, право і обов’язок, громадянська позиція, добро і зло, життя і смерть, моральний вибір.    

Таким чином, упровадження концепції освіти та інтеграції зокрема в інтересах сталого розвитку потребує від кожного вчителя переосмислення і переорієнтації свого власного життя на засади сталого розвитку людства, розвитку і виховання тих моральних якостей, які слугуватимуть визначальній рисі особистості – відповідальності в широкому сенсі.

Список використаних джерел

1.     Висоцька О.Є. Освіта для сталого розвитку [Текст]: науково-методичний посібник / О.Є. Висоцька. – Дніпропетровськ: Роял Принт, 2011. – 200 с.

2.     Висоцька О.Є. Практика освіти для сталого розвитку: з досвіду освітян Дніпропетровщини [Текст]: збірник методичних розробок. Частина І. Наскрізне навчання з освіти для сталого розвитку / О.Є. Висоцька. – Дніпропетровськ: Роял Принт, 2014. – 244 с.

3.     Горошкіна О. М. Сучасний урок української мови: від планування до проведення / О. М. Горошкіна, Л. О. Попова. – Х.: Основа, 2010. – 111с.

4.     Кобцев Д. А. Інтегроване навчання на уроках української мови /

    Д. А. Кобцев. – Х.: Основа, 2010. – 314 с.